Про возрождение Олеандрового болота.
25 February 2026 09:14
За что я люблю эти пруды? Там и ботаника и орнитология и история и все на не слишком большой территории. А кроме того, судя по информации от Управления природы и парков, 2 заповедника на "Болоте Дифле". Оказывается, там осуществляется серьезный проект по восстановлению Олеандрового болота... Об этом дальше.
Мы попали туда, потому что пошли на север от Рыболовного парка Мааян-Цви, вдоль дороги №2.
( погулять со мной среди прудов и болот )
Муздибр
23 February 2026 23:00Сьогодні цим особливо порадувала
Apocalypse - Cigarettes After Sex
Cigarettes out the Window - TV Girl
Жизнь в Харькове
23 February 2026 14:58Rebekka Bakken - Nord (2025)
21 February 2026 15:06
Год: 2025
Жанр: Vocal Jazz
Страна: Норвегия
Аудиокодек: MP3
Битрейт аудио: 320 kbps
https://youtu.be/2pr-eSpIocA?si=gy8xQRpcH1RTugN1
https://youtu.be/6eSE8SQpVy0?si=P5ZLUUmtgxS3H17v
https://youtu.be/YGlE0nTgdvg?si=9tf-YZDh5HpARSnq
В своем новом альбоме Ребекка Баккен продолжает свой путь как выдающаяся исполнительница в жанре современного джаза и блюза, но делает это с новыми оттенками и звуками, подогреваемыми влиянием скандинавской природы и культуры.
Особое внимание стоит уделить вокалу Баккен, который всегда был её визитной карточкой. Здесь её голос становится ещё более многогранным. В альбоме явно чувствуется влияние фолка, с его минималистичными, но очень выразительными инструментальными аккордами, а также элементы камерного джаза, где каждый звук важен, а тишина между ними играет свою роль.
Очень рекомендую этот альбом к прослушиванию.
Треклист:
1. Mot meg
2. Tusen bla
3. Mitt hjerte alltid vanker
4. Gjendines badnlat
5. Heiemo og Nykkjen
6. My Choisest Hours
7. Korset vil jeg aldri svike
8. Eg veit i himmelrk ei borg
9. So ro til meg selv
10. Ingen vinner frem til den evige ro
Pixeldrain
FilesFm
Україна розпочала міжнародний розшук викрадених з музеїв цінностей, - Нацполіція
19 February 2026 20:24Після тривалих консультацій і правового аналізу Генеральний секретаріат Інтерполу надав українському Національному центральному бюро можливість самостійно вносити дані про викрадені об’єкти до міжнародних обліків. Йдеться про культурні цінності, незаконно вивезені з тимчасово окупованих територій, зокрема з музеїв Херсона восени 2022 року.
Українська сторона понад два роки зверталася до Генерального секретаріату Інтерполу з проханням надати правову оцінку щодо внесення викрадених експонатів до міжнародної бази даних з урахуванням вимог статуту організації. Упродовж 2023–2025 років правоохоронці передали матеріали щодо сотень об’єктів культурної спадщини.
У Нацполіції повідомили, що рішення про надання технічного доступу стало результатом системної роботи українських правоохоронців.
"Результатом цієї системної роботи стало рішення, яким Україні надано технічний доступ для самостійного внесення культурних цінностей до обліків Генерального секретаріату INTERPOL. Станом на середину лютого 2026 року до міжнародної бази вже внесено сотні об’єктів", – зазначили у відомстві
https://censor.net/ua/n3601326
Пабло Пікассо, Жінка, 1948 рік
19 February 2026 19:56Проте от це, як на мене, тролінг, хоч і геніальний, для свого часу.

P.S. гпт: об’єкт має виразну пластичну мову, чітку силуетну композицію та домінанту в центрі. Це ознаки свідомого формотворення, а не випадкової ліпки. Висновок: примітивність не дорівнює примітивізму мислення.
В мене перерва в роботі, можна сказати, що я досліджую ШІ.
Продовжую спостереження
19 February 2026 15:32І я не хочу на це витрачати час.
Взагалі, накопичилось до ШІ купа претензій.
На уточнення задач і перевірку фактів іде більше часу ніж щось зробити як раніше, вручну.
Прослухала з десяток разів за сьогодні
19 February 2026 01:17Не вслуховучись в слова було все зрозуміло, як це і буває зі справжніми речами.
Гпт добре все розклав:
Це коротка, мінімалістична пісня з альбому Hail to the Thief. Текст побудований як обіцянка захисту: ліричний герой говорить, що знайде і врятує близьку людину навіть у «нічийній землі» — метафорі війни, насильства або морального спустошення.
Основний зміст: підтримка й відданість на тлі катастрофи. Пісня має антивоєнний підтекст і пов’язана з темою цивільних жертв під час збройних конфліктів. Атмосфера спокійна, але тривожна.
Поздравляющие, вам сюда!
18 February 2026 04:11
Ежегодный традиционный пост :)
Праздновать уже нечего, но раз уж так вышло, то есть повод выпить:)
Говорят, что "всем кто окончил школу жизни вручают мраморный диплом", но пока диплом еще не получен, надо учиться :)
(no subject)
17 February 2026 22:36Напевне ШІ, автора не знайшла.
Попросила гпт зробити чашки більш справжніми.
Хочу зробити щось подібне.
P.S.
Дякую
Вони таки реальні


"Диббук" - сойти с ума от любви.
17 February 2026 08:46
В этом году я начала оперный сезон очень поздно, так уж получилось по разным причинам. Но начало было замечательное: мировая премьера оперы "Диббук", приуроченная к 40-летию Израильской оперы.
Сразу скажу для тех, кому лень читать много букв или просто смотреть фотографии, спектакль мне очень понравился. Именно как цельный спектакль, как произведение искусства. И музыка, и пение и постановка успешно создали цельное настоящее драматическое действо, которое трогает душу.
Спектакль пройдет в Израильской опере с 18 по 25 февраля 2026г.
Опера "Диббук" по пьесе С. Ан-ского, музыка Йосефа Барданашвили.
( Диббук, или Между двумя мирами - классика идишской литературы, первоначально была написана на русском языке, а родилась благодаря экспедиции... )
Життя після кінця світу
16 February 2026 20:08Чоловік без пам’яті живе на острові, на березі моря. Він і ще кілька таких, як він. Час від часу море щось викидає на берег — цим і живуть.
Одного разу він знаходить принесений морем щоденник. Це записи дівчинки, яка спостерігає настання кінця світу. Спочатку багато місяців іде дощ, до якого її сім’я та інші люди якось намагаються пристосуватися. Поки що є світло і працює радіо. Потім усе стає дедалі гірше. А дівчинка просто дивиться й описує світ, який змінюється і незабаром перестане існувати.
І мені захотілось от так жити на березі моря. Нікуди не поспішати, бо поспішати, по суті, нікуди. Усе необхідне винесе море — уламки колишнього світу і дари моря для прокорму.
Можна просто жити: без мети, без пам’яті, ні про що не турбуючись, тому що турбуватися, зрештою, нема про що.
Це не типовий постапокаліпсис із лютою боротьбою за виживання в жорстоких умовах. Це тихе місце десь поза часом.

-Joel-Lorand-Freak-(2013)-technique-mixte-sur-papier-(50cm-x-45cm)-1-800.webp)











