Carmina Burana -1
9 April 2011 23:03Слушали сегодня в Львовской Филармонии. Прекрасное исполнение. Дирижировал Володимир Сивохип, вокал - камерные хоры Gloria, Львовский муниципальный хор "Гомін", Детский хор Муз. школы им. Монюшка (Варшава). Солисты - Эльжбета Издебска (сопрано), Назар Тацишин (тенор), Евгений Капитула (баритон). Музыкальное сопровождение - фортепианный дуэт Натальи и Сузанны Павляшек, Краковский Ансамбль Ударных.
В програмке был очень добротный украинский перевод текста, которым и хочу поделиться, поскольку в сети его ранее не встречал.
ФОРТУНА - ВОЛОДАРКА СВІТУ
1. О, Фортуно
О, Фортуно,
Мов місяць
Ти мінлива.
Завжди зростаєш
Або ж зникаєш! –
Життя ганебне!
Спершу знущається жорстоко,
Потім розпещує
В забаві розум жвавий.
Мізерність,
Могутність –
Вони тануть, мов лід.
Доле,
Непереможна й можнославна!
Колесо, що крутиться!
Погана суть твоя,
А щастя твоє незначне,
Розчинюється завжди!
Затінена,
Завуальована
Проходиш ти також і через мене.
Щоб гри
Твоєї люті
Горб я ніс тепер.
Чеснот і слави жереб
тепер є проти мене.
Безсилля
Й сила волі
Мов панщина завжди.
Тому торкайтесь
Своєчасно й безупинно
Струн!
Немов хоробрим
Доля пропонує:
Всі скаржтеся зі мною.
2. Рани, що завдає фортуна...
Рани, що завдає фортуна,
Оскаржую я з мокрими очима,
Вона ж бо дари свої
У мене відбирає, норовлива.
Хоч на її чолі
Красиво кучері повились,
Приходить певний час –
І лисина з'явилась.
На фортуни троні
Високо я сидів
З букетом квітів різнобарвних
І успіхом увінчаний.
Немов у розквіті стояв
Щасливий і благословенний:
Та падаю тепер з вершини.
І велич пограбована уся.
Кружляє колесо фортуни:
Я опускаюся ще нижче,
Підноситься угору інший.
А на самій вершині
Сидить король:
Себе він захищає від випадку!
Та по-під колесом отим ми можем
прочитати: «Королева Гекуба».
І. НАВЕСНІ
3. Весни обличчя ясне...
Весни обличчя ясне
Знов обдаровує весь світ.
Зима сувора мусить,
Знеможена, піти.
У кольоровому вбранні
Вступає Флора
В своє панування,
Солодкозвучним співом
Ліси її вітають.
У Флори лоні
Радіє Феб з обнови.
Різномаїттям цвіту
Оповитий,
Дихає Зефір
У пахощах
Нектарних.
Із піснею своєю йде
Солодка Філомена.
Наповнені барвистими квітками
Радіють вже луги.
Пронизує пташиний гамір
Усього лісу миловидність.
Дівочі танці в хороводах
Приносять радості численні.
4. Освітлює все сонце м'яко...
Освітлює все сонце м'яко,
Воно – так ніжне й чисте.
Обнову розкриває
Світу квітень.
І знову до Амуру
Чоловічі рвуться груди.
Над ласками усіми
Панує бог.
Оновлення усезагальне
Святкової весни
Й весни могутність
Бажають, щоб і ми раділи.
Давні дороги вірні показує вона:
І у твоїй весні
Потрібні й вірність, і правдивий сенс:
Оберігай же їх, бо є вони твоїми!
Люби мене вірно
Й дивися на вірність мою,
Що йде від серця всього
І від усіх думок.
Для тебе я тепер
Також в далекій далині.
Хто любить так,
Заплетеним у коло є.
5. Дивися! Золота...
Дивися! Золота
І довгожданная
Весна приносить радість знову!
Пурпурним цвітом
Вкрилися луги,
І сонце робить все веселим:
Відходить сум!
А літо повертається
Назад, й зими
Суворість щезнуть мусить.
І топиться,
Й зникає град
І сніг, і інше все.
Зима зникає,
І вже весна
У себе втягує із грудей літа.
Душею бідним має бути той,
Хто не живе
Й не любить
Під літа пануванням.
Красуються
І ніжаться,
Немов в меду солодкім
Оті, що мужності
набрались
Узяти плату Купідона.
З наказом Кипариса,
Красуючись у насолоді.
Ми хочемо
наслідувать Паріса!
НА ГАЛЯВИНІ
6. Танець
7. Зеленіе ліс...
Зеленіє ліс шляхетний,
Листям й квітами покрився.
Де вірний мій,
Мій друг? –
Від'їхав він!
О! Хто буде мене любити?
Зеленіє ліс усюди.
Я тужу за своїм другом.
Зеленіє ліс усюди.
Де ж довго так мій друг? – Від'їхав він!
О муко! Хто ж буде мене любити?
8. Крамарю! Дай фарбу мені...
Крамарю! Дай фарбу мені,
Щоб щоки мої рум'янити
I молодих усіх мужчин –
Бажають того, а чи ні –
Примусити мене любити.
Глядіть на мене,
Молоді мужчини!
Я ж вам подобаюсь таки!
А ви, достойні чоловіки,
Ви любите жінок, любові вартих!
Любов хоробрими вас робить
І честі блиск високий вам дає.
Глядіть на мене,
Молоді мужчини!
Я ж вам подобаюсь таки!
Хвала тобі, о світе, вже за те,
Що ти на радощі багатий!
Заради доброти твоєї
Хотіла б я твоєю підданою бути!
Глядіть на мене,
Молоді мужчини!
Я ж вам подобаюсь таки!
9. Хоровод
Хто тут у хороводі йде...
Хто тут у хороводі йде,
То всі дівчата,
Що хотять без чоловіків
Усе це літо перебути.
Прийди, прийди, о друже мій!
Прийди, прийди, о друже мій!
Я так тебе чекаю,
Я так тебе чекаю!
Прийди, прийди, о друже мій!
Рожевії, солодкії уста,
Прийдіть, оздоровіть мене!
Прийдіть, оздоровіть мене!
Рожевії, солодкії уста!
10. Коли б світ був увесь моїм...
Коли б світ був увесь моїм
Від моря аж до Райну,
Охоче я б його віддав,
Аби лише в обіймах моїх
Ангелів королева була.
/далі буде/
В програмке был очень добротный украинский перевод текста, которым и хочу поделиться, поскольку в сети его ранее не встречал.
ФОРТУНА - ВОЛОДАРКА СВІТУ
1. О, Фортуно
О, Фортуно,
Мов місяць
Ти мінлива.
Завжди зростаєш
Або ж зникаєш! –
Життя ганебне!
Спершу знущається жорстоко,
Потім розпещує
В забаві розум жвавий.
Мізерність,
Могутність –
Вони тануть, мов лід.
Доле,
Непереможна й можнославна!
Колесо, що крутиться!
Погана суть твоя,
А щастя твоє незначне,
Розчинюється завжди!
Затінена,
Завуальована
Проходиш ти також і через мене.
Щоб гри
Твоєї люті
Горб я ніс тепер.
Чеснот і слави жереб
тепер є проти мене.
Безсилля
Й сила волі
Мов панщина завжди.
Тому торкайтесь
Своєчасно й безупинно
Струн!
Немов хоробрим
Доля пропонує:
Всі скаржтеся зі мною.
2. Рани, що завдає фортуна...
Рани, що завдає фортуна,
Оскаржую я з мокрими очима,
Вона ж бо дари свої
У мене відбирає, норовлива.
Хоч на її чолі
Красиво кучері повились,
Приходить певний час –
І лисина з'явилась.
На фортуни троні
Високо я сидів
З букетом квітів різнобарвних
І успіхом увінчаний.
Немов у розквіті стояв
Щасливий і благословенний:
Та падаю тепер з вершини.
І велич пограбована уся.
Кружляє колесо фортуни:
Я опускаюся ще нижче,
Підноситься угору інший.
А на самій вершині
Сидить король:
Себе він захищає від випадку!
Та по-під колесом отим ми можем
прочитати: «Королева Гекуба».
І. НАВЕСНІ
3. Весни обличчя ясне...
Весни обличчя ясне
Знов обдаровує весь світ.
Зима сувора мусить,
Знеможена, піти.
У кольоровому вбранні
Вступає Флора
В своє панування,
Солодкозвучним співом
Ліси її вітають.
У Флори лоні
Радіє Феб з обнови.
Різномаїттям цвіту
Оповитий,
Дихає Зефір
У пахощах
Нектарних.
Із піснею своєю йде
Солодка Філомена.
Наповнені барвистими квітками
Радіють вже луги.
Пронизує пташиний гамір
Усього лісу миловидність.
Дівочі танці в хороводах
Приносять радості численні.
4. Освітлює все сонце м'яко...
Освітлює все сонце м'яко,
Воно – так ніжне й чисте.
Обнову розкриває
Світу квітень.
І знову до Амуру
Чоловічі рвуться груди.
Над ласками усіми
Панує бог.
Оновлення усезагальне
Святкової весни
Й весни могутність
Бажають, щоб і ми раділи.
Давні дороги вірні показує вона:
І у твоїй весні
Потрібні й вірність, і правдивий сенс:
Оберігай же їх, бо є вони твоїми!
Люби мене вірно
Й дивися на вірність мою,
Що йде від серця всього
І від усіх думок.
Для тебе я тепер
Також в далекій далині.
Хто любить так,
Заплетеним у коло є.
5. Дивися! Золота...
Дивися! Золота
І довгожданная
Весна приносить радість знову!
Пурпурним цвітом
Вкрилися луги,
І сонце робить все веселим:
Відходить сум!
А літо повертається
Назад, й зими
Суворість щезнуть мусить.
І топиться,
Й зникає град
І сніг, і інше все.
Зима зникає,
І вже весна
У себе втягує із грудей літа.
Душею бідним має бути той,
Хто не живе
Й не любить
Під літа пануванням.
Красуються
І ніжаться,
Немов в меду солодкім
Оті, що мужності
набрались
Узяти плату Купідона.
З наказом Кипариса,
Красуючись у насолоді.
Ми хочемо
наслідувать Паріса!
НА ГАЛЯВИНІ
6. Танець
7. Зеленіе ліс...
Зеленіє ліс шляхетний,
Листям й квітами покрився.
Де вірний мій,
Мій друг? –
Від'їхав він!
О! Хто буде мене любити?
Зеленіє ліс усюди.
Я тужу за своїм другом.
Зеленіє ліс усюди.
Де ж довго так мій друг? – Від'їхав він!
О муко! Хто ж буде мене любити?
8. Крамарю! Дай фарбу мені...
Крамарю! Дай фарбу мені,
Щоб щоки мої рум'янити
I молодих усіх мужчин –
Бажають того, а чи ні –
Примусити мене любити.
Глядіть на мене,
Молоді мужчини!
Я ж вам подобаюсь таки!
А ви, достойні чоловіки,
Ви любите жінок, любові вартих!
Любов хоробрими вас робить
І честі блиск високий вам дає.
Глядіть на мене,
Молоді мужчини!
Я ж вам подобаюсь таки!
Хвала тобі, о світе, вже за те,
Що ти на радощі багатий!
Заради доброти твоєї
Хотіла б я твоєю підданою бути!
Глядіть на мене,
Молоді мужчини!
Я ж вам подобаюсь таки!
9. Хоровод
Хто тут у хороводі йде...
Хто тут у хороводі йде,
То всі дівчата,
Що хотять без чоловіків
Усе це літо перебути.
Прийди, прийди, о друже мій!
Прийди, прийди, о друже мій!
Я так тебе чекаю,
Я так тебе чекаю!
Прийди, прийди, о друже мій!
Рожевії, солодкії уста,
Прийдіть, оздоровіть мене!
Прийдіть, оздоровіть мене!
Рожевії, солодкії уста!
10. Коли б світ був увесь моїм...
Коли б світ був увесь моїм
Від моря аж до Райну,
Охоче я б його віддав,
Аби лише в обіймах моїх
Ангелів королева була.
/далі буде/
(no subject)
Date: 10 April 2011 08:33 (UTC)(no subject)
Date: 10 April 2011 08:43 (UTC)Але виконання чудове ))
(no subject)
Date: 10 April 2011 17:30 (UTC)(no subject)
Date: 10 April 2011 18:38 (UTC)